Перші ознаки початку спецоперації з анексії Криму росією спостерігались ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів та російські військові зі зброєю, але без розпізнавальних знаків, яких назвали «зеленими чоловічками». Одночасно під «прикриттям» загонів місцевої самооборони створюються формування з російських козаків. Ситуація в Криму стає все більш нестабільною.  

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували історію повзучої анексії Криму: лютий 2014 – 2023 роки, передає редакція.

У лютому 2014-го починається найдраматичніший етап в сучасній історії Криму. 

20 лютого 2014 року, на тлі трагічних подій у центрі Києва, розпочинається давно спланована кремлем спецоперація з окупації Кримського півострова. У Севастополі й Сімферополі спецслужбами були організовані антиукраїнські мітинги під сепаратистськими гаслами та георгіївськими стрічками, у яких провідну роль «обурених кримчан» грали спеціально завезені громадяни росії з числа спортсменів, працівників охоронних фірм, колишніх військовослужбовців, які провокували конфлікти і всіляко намагалися дестабілізувати ситуацію.  

У ніч з 21 на 22 лютого, коли янукович залишив країну, антиукраїнські виступи в Криму вибухнули з новою силою. Працівники головних управлінь МВС і СБ України в Криму та управлінь МВС України і СБ України у м. Севастополі одразу після втечі януковича почали саботувати накази з Києва. 

22 лютого вся система управління Південного військового округу зс рф була переведена в повну бойову готовність.  

23 лютого в Севастополі розпочалася активна фаза військової операції. На головній площі міста відбувся 20-тисячний мітинг проросійських сил, де новим головою міської державної адміністрації Севастополя «обрали» громадянина росії бізнесмена о.чалого, «ухвалили» рішення не платити податки в Київ і оголосили про створення «самооборони Криму». Цього ж дня на під’їздах до міста війська Чорноморського флоту виставили протитанкові їжаки, а на півострів почали масово стягувати військову техніку й терористичні підрозділи російської армії.  

24–25 лютого ескадра ЧФ доставила до Севастополя частини спецназу повітряно-десантних військ і морської піхоти з Новоросійська та підрозділ спецназу Головного розвідувального управління з Ульяновська.

26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу спецслужби рф організували мітинг «русского единства», яким керував поплічник російських окупантів с.аксьонов. Силову підтримку «акціям протесту» надавали до 6 тис. бойовиків Кубанського козацького війська, кожен з яких отримував 1000 рублів на день за перебування на території Криму.

Під ранок 27 лютого 2014 року «невідомі» озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захоплюють будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим і вивішують на них російські прапори. Як встановлено пізніше, ця операція проводилася військовослужбовцями 45-го окремого полку спецпризначення повітряно-десантних військ рф зі складу Західного військового округу. Одночасно російськими військовими були захоплені Сімферопольський аеропорт, Керченська поромна переправа та інші стратегічні об’єкти, а також блоковані дії українських військ. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові «референдуму» про приєднання до рф.  

28 лютого вихід з Балаклавської бухти був заблокований ракетним катером «Ивановец», а розташування військової частини морських прикордонників України в Балаклаві було оточене спецназом рф.

З 1 по 16 березня російськими військовими і парамілітарним формуванням «кримська самооборона» були захоплені основні військові об’єкти та адміністративні будівлі Криму, а кількість російських військових зросла до 20 тисяч військовослужбовців. Водночас окремі підрозділи ЗС України стійко тримали оборону і залишили півострів тільки після отримання відповідного наказу 24 березня 2014 року.

16 березня на території Криму і Севастополя відбувся «референдум» про відновлення конституції Криму 1992 року і про «входження» Криму до складу росії, який не визнаний більшістю країн світу через недотримання жодних загальновизнаних стандартів народного волевиявлення.

18 березня путін оголосив про «приєднання» Криму до росії. Країни Заходу визнали окупацію та анексію Криму незаконними й запровадили економічні санкції.  

Підбиваючи підсумки кримських подій лютого-березня 2014 р. можна стверджувати, що операція із захоплення півострова почалася задовго до цього і стала безпрецедентною для післявоєнного світового порядку подією. Наслідком анексії стали незаконні переслідування, ув’язнення, репресії українців та кримських татар і формування військової бази росії, що спровокувало утворення визвольного руху як в Криму, так і на інших тимчасово окупованих українських територіях. 

До повномасштабного російського вторгнення залишалось 8 років…