Сьогодні,16 листопада, – День працівників радіо, телебачення і зв’язку України. В умовах повномасштабної війни роль та значення всіх медіа, в тому числі й радіо та телебачення, значно зросли. Чи відповідає діяльність наших електронних медіа викликам часу? Які функції додалися? На ці та інші питання відповіла Лариса Якубенко, представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області.

В умовах повномасштабного вторгнення навантаження на всі види медіа суттєво збільшилося, – зазначила Лариса Леонідівна. – Що стосується телебачення та радіо, то, окрім оперативного інформування про події, спростування фейків, протидії ворожим наративам та інформаційно-психологічним операціям (так званим ІПСО), – з 24 лютого минулого року наші місцеві телерадіокомпанії стали здійснювати також оповіщення про повітряні тривоги.

На початку вторгнення автоматизована система оповіщення не була певним чином налагоджена (не вистачало пристроїв для запуску електросирен, особливо в сільській місцевості; часто електросирени не спрацьовували; не було додатку «Повітряна тривога» тощо). Тож наші місцеві телерадіокомпанії організували цілодобове чергування працівників технічних служб, режисерів, системних адміністраторів та почали здійснювати оперативне оповіщення населення.

– Чи були наші телерадіокомпанії готові до такого розвитку подій?

– Думаю, що ніхто з нас не був готовий. Хоча за 2 тижні до вторгнення ми з Альоною Яциною, яка тоді обіймала посаду радника голови Сумської ОВА з питань медіа та інформаційної політики, розглядали модель нашої роботи та роботи телерадіокомпаній на випадок «якщо все почнеться». Але ми і уявити не могли, що це буде – з артобстрілами, вуличними боями у місті та передмісті, з бомбардуванням Сум.

Досить іронічно зараз виглядає, що саме на вечір 24 лютого був запланований великий спільний марафон «Кордон: рівень безпеки» – на всіх платформах суспільного мовника та місцевих телеканалів. А зранку всі ми побачили – і вже не з екранів телевізорів, – яким насправді був цей рівень безпеки.

– Яка зараз ситуація з нашими місцевими мовниками? Є такі, що зійшли з дистанції через брак фінансових та кадрових ресурсів?

– З першого дня повномасштабної війни Сумщина опинилася в епіцентрі подій. І, відповідно, 60% місцевих мовників та 54% провайдерів, які надають послуги кабельного телебачення, опинилися в зоні активних бойових дій або в блокаді.

Одночасно з окупацією частини території Сумщини агресор здійснював цілеспрямовані атаки на інформаційну інфраструктуру області з метою припинити українське мовлення в регіоні, створити інформаційний вакуум та умови для розповсюдження ворожої дезінформації.

У лютому 2022 року у Конотопі ворожому обстрілу піддалася будівля, де встановлено передавальне обладнання місцевої радіостанції «Експрес-радіо», внаслідок чого були пошкоджені кабелі електроживлення та доставки аудіосигналу. Артобстрілами суттєво були пошкоджені антено-фідерні системи на Тростянецькій вежі Концерну РРТ. Білопільську вежу за час війни обстріляли вже 4 рази.

– Ларисо Леонідівно, через активні бойові дії та інші чинники у лютому-березні 2022 року припинили мовлення шість телерадіокомпаній Сумщини. Насамперед, це місцеві мовники Охтирки та Тростянця.

– Після деокупації області всі вони змогли відновити діяльність. Одними з перших – радіостанція «ОХТИРКА» та телерадіокомпанія «ТРОСТЯНЕЦЬ». До речі, ФМ-мовлення «Доброго радіо» (м. Тростянець) було відновлено, в тому числі, й завдяки головному рабину України Моше Реувену Азману. Він допоміг з придбанням антени та інших комплектуючих.

На жаль, у стадії ліквідації знаходиться радіостанція «ВИР», хоча це і не пов’язано з війною. Через недостатнє фінансування компанія ще у 2021 році мала велику заборгованість за трансляцію перед Концерном РРТ, тому засновник – Білопільська міська рада – ухвалив рішення щодо припинення її діяльності. Мені дуже шкода цю радіостанцію. Вона була розбудована однією з перших в області в рамках реалізації проєкту Національної ради «Мовлення громад», і дуже успішно працювала.

– Знаємо, що Ви доклали руки і до проєкту «Мовлення громад», а ще раніше – до розбудови мережі українського радіо на всій території Сумщини. Як це відбувалося?

– Нам конче було потрібно, щоб в Сумській області з’явилося якомога більше українських радіостанцій, як локальної, так і загальноукраїнської категорії. Тому ще у 2008 році я звернула увагу на цю проблему голови Сумської ОВА Павла Качура. А вже він виходив на більш високі сфери впливу: адміністрацію президента, РНБО. І як результат – у дуже короткі терміни були прораховані частоти для області: спочатку 4 – для Білопілля, Сум, Шостки, Тростянця, потім ще 2 – для Конотопа та Лебедина.

На конкурсах, в яких я брала участь як директорка Сумської обласної державної телерадіокомпанії, ми стали переможцями та забрали всі частоти. Так у 2008-2010 роках була розбудована регіональна радіостанція «Слобода-ФМ». З інформаційно-розважальним форматом, українськими піснями в ефірі та загальним обсягом мовлення 24 години на добу. Вже потім, коли СОДТРК реформувалася у філію суспільного мовника, ця радіостанція стала частиною великої мережі «Українського радіо».

Потім, у 2019 році, вже наш сумський офіс Національної ради за допомоги Сумського відділу ПСФ ДП «УДЦР» підготовив пакети документів на прорахунок ще 14-и частот саме для прикордонних населених пунктів області, де було відсутнє українське радіомовлення. Зараз майже на всіх цих частотах працює «Українське радіо», «Радіо Культура», «Радіо Промінь».

Щодо проєкту «Мовлення громад», то область увійшла у десятку лідерів по реалізації цього проєкту – протягом 2016-2019 років кількість місцевих ФМ-радіостанцій на Сумщині збільшилася вдвічі. Також важливо, що партнерами місцевих мовників стали підрозділи суспільного мовника «Радіо Промінь», «Радіо Культура».

– Але ж, все одно проблема з російським мовленням на прикордонні остаточно не вирішена.

– Дійсно, протягом багатьох років Сумщина потерпає від інформаційної експансії російської федерації. З початком повномасштабного вторгнення ці процеси посилилися. Ворог б’є не тільки по інформаційній інфраструктурі, але й підсилює свої сигнали, встановлює додаткові передавачі. В зоні впливу російських телеканалів та радіостанцій знаходяться чотири райони (Конотопський, Охтирський, Сумський, Шосткинський) та 21 територіальна громада та старостинський округ.

Нашими моніторингами в інформполі прикордонних територій Сумської області фіксуються нові російські радіостанції, яких не було раніше. Також жителі прикордонних населених пунктів мають змогу приймати сигнал російських телеканалів у цифровому форматі через власні цифрові тюнери. Це відбувається тому, що Україна та російська федерація використовують однакову технологію цифрового мовлення.

Селище Краснопілля. Вирішення питань забезпечення українським мовленням прикордонних громад.

– Що саме робиться для покращення ситуації?

– Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та інші державні інституції постійно працюють над розбудовою інформпростору прикордонних територій, які межують з країною-агресором.

З 2015 по 2023 роки медіарегулятор замовив для Сумщини прорахунок 40-а радіочастот, 30 вже прораховано та виставлено на конкурси. З них 12, за результатами конкурсів, отримав суспільний мовник. На сьогодні він має найбільш розгалужену мережу радіомовлення на території Сумської області. І навіть під час вторгнення зміг запустити радіосигнал на прикордонних територіях – у Великій Писарівці, Дружбі, Кириківці, Миропіллі, Новій Слободі, Порохоні.

Окрім того, Концерном РРТ побудована загальнонаціональна цифрова телевізійна мережа МХ-7. Мовлення у тестовому режимі йде з червня. На конкурсі, нещодавно проведеному Національною радою, переможцями стали 7 компаній. Фахівці Концерну запевняють, що запуск цієї мережі дозволить забезпечити українським телевізійним мовленням так звані «білі інформаційні плями» на прикордонні.

Минулого року Національна рада замовила в ДП «УДЦР» прорахунки щодо можливості збільшення потужності всіх передавачів, які задіяні для телерадіомовлення на території області. А вже в цьому році, після отримання висновків та узгоджень з Генеральним штабом, цією можливістю скористалися чотири компанії, в тому числі наш місцевий мовник «ТВК» з Охтирки, дві загальнонаціональні радіостанції та суспільний мовник. Загалом потужності передавачів було збільшено на 6 частотах (в Сумах, Охтирці, Дружбі, Шостці, Новій слободі). І цей процес триває – від мовників тільки треба подати заявку до Національної ради відповідно до висновків «УДЦР» .

Шосткинський район. Некабінетна нарада з стосовно реалізації Дорожньої карти розбудови інформаційного простору Сумщини

– В області розроблена Дорожня карта розбудови інформаційного простору. Щось вже вдалося реалізувати в рамках цього проєкту?

– Так, після візиту в область голови Національної ради Ольги Герасим’юк та детального обговорення проблематики регіону з очільником Сумщини Володимиром Артюхом, за дорученням Офісу Президента України була створена Дорожня карта. Окрім Національної ради та Сумської ОВА, до її розробки були залучені Концерн РРТ, ДП «УДЦР».

Зараз на завершальному етапі знаходиться будівництво двох висотних споруд у Шосткинському та Сумському районах. Для реалізації єдиної державної політики на прикордонні та ефективної протидії розповсюдженню ворожої пропаганди важливо, щоб на вільних радіочастотах та на передавачах, які будуть встановлені на нових щоглах, працювали суспільний мовник, або ж Армія ТБ, Армія ФМ. Влітку було відновлено аналогове телевізійне мовлення на вежах у Шостці та Тростянці, що дало змогу забезпечити доступ до інформації вразливих верств населення.

Нещодавно Національна рада виставила на конкурс 7 вільних радіочастот на Сумщині. Левова частка з них – на прикордонні: в Краснопіллі, Угроїдах, Старої Гуті, Глухові, Шалигіне. Також було оголошено конкурс на цифрове мовлення в мережі МХ-5 із місцевою/регіональною категорією покриття. Наші дві місцеві компанії Сумщини подали документи на участь у конкурсі на цифрове мовлення у м. Шостці. Це ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «Телеком-сервіс», яка здійснює ефірне аналогове мовлення, та ТОВ «Телекомпанія СТС», м. Суми (кабельне мовлення). У разі перемоги на конкурсі обидві компанії суттєво збільшать зону покриття своїм сигналом у Шосткинському районі.

– Напередодні ухвалення Верховною радою нового Закону України «Про медіа» було багато дискусій навколо його доцільності, і звучали тези стосовно того, що Національна рада буде каральним органом.

– Національна рада не є каральним органом. Наглядовим, регуляторним – так, але не каральним. В умовах повномасштабної війни регулятор будує партнерські відносини з медіа ринком, розуміючи проблематику та виклики часу.

Наведу тільки один приклад: вже 24 лютого, у перший день вторгнення, на засіданні Національної ради було ухвалено рішення, яким надавався дозвіл телерадіокомпаніям лише на підставі офіційного листа до медіарегулятора вносити зміни у програмну концепцію мовлення. Це максимально спростило процедуру внесення змін в умовах війни, і цим скористалися майже всі наші місцеві телерадіомовники, що допомогло їм утриматися на плаву.

Як представниця Національної ради в області, я максимально сприяю всім медіа з вирішенням багатьох питань. Першочергово – інформую щодо рішень Національної ради та допомагаю з підготовкою документів (реєстрація, ліцензування, внесення змін у програмні концепції). Після набуття чинності нового Закону «Про медіа» провела безліч тренінгів, консультацій, підготувала та надала методичні рекомендації у розрізі окремих видів медіа.

М. Охтирка. Круглий стіл з представниками органів місцевої влади та місцевого самоврядування керівниками медіа Охтирського району щодо інформаційного простору громади та нових положень та вимог Закону України “Про медіа”.

– Ларисо Леонідівно, дуже часто Ви допомагаєте в ситуаціях, які навіть і не входять у Ваші прямі обов’язки, як представника регуляторного органу. Наприклад, долучаєтеся до підготовки документів для включення наших телерадіокомпаній та провайдерів у перелік об’єктів, які важливі для забезпечення життєдіяльності громад.

– Так. У минулому році нам вдалося отримати бронювання для 37 ключових працівників телерадіокомпаній та провайдерів, що безпосередньо задіяні в організації процесу діяльності та мовлення компаній (це становило 61% від загальної чисельності заяв компаній про бронювання). В цьому році в перелік важливих для забезпечення життєдіяльності громад об’єктів вже включено 4 місцеві телерадіокомпанії, які здійснюють цифрове мовлення, та 6 провайдерів аудіовізуальних сервісів. Це дозволило їм подавати документи на бронювання своїх працівників.

Розуміючи важливість фінансової стабільності медіа, постійно надаю керівникам інформацію щодо грантових проектів від міжнародних організацій-донорів. І радію, коли нашим місцевим медіа вдається отримати ці гранти.

Приходиться також тісно контактувати з головами громад – і з питань інформаційного простору, і з питань життєдіяльності місцевих медіа. Так, за моїми зверненнями міські голови Юрій Бова, Микола Нога, Артем Семеніхін, Олег Стогній забезпечили свої місцеві телерадіокомпанії додатковими джерелами живлення на випадок блекаутів.

М. Шостка. Практичний тренінг для медіа Шосткинського району “Процедура реєстрації та ліцензування”

– З початку повномасштабного вторгнення злочини проти працівників медіа набувають небаченого масштабу. Чи фіксувалися такі факти у нас в області?

– Під час окупації Тростянця від тероборони я отримала повідомлення, що російські окупанти шукають директорку та звукорежисера телерадіокомпанії «ТРОСТЯНЕЦЬ». Мені вдалося своєчасно попередити їх, і вони змогли евакуюватися. Потім з’ясувалося, що на вулицю, де вони жили, приходили росіяни у супроводі когось з місцевих. На жаль, встановити, хто саме здав медійників, досі не вдалося.

На превеликий жаль, наша медіаспільнота теж понесла важку втрату – на фронті загинув відеооператор та технічний директор шосткинської телерадіокомпанії «ТЕЛЕКОМ-СЕРВІС» Андрій Рева, який з перших днів вторгнення записався в тероборону, а потім з підрозділом попав на схід України. Його посмертно було нагороджено Орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

– Що Ви можете побажати колегам у день професійного свята?

– Сумщина на власному трагічному досвіді переконалася, що услід за ворожим словом йдуть ворожі танки. Тому у День працівників радіо, телебачення та зв’язку я бажаю всім колегам, щоб наше українське слово доходило у кожен дім та кожну хату. І, як і українська зброя, було гострим, вагомим і точним, а зв’язок між нами та нашими читачами, слухачами і глядачами був міцним та дієвим. Тримаймося!

Джерело: SumyPost

Підписуйтесь на нас у соцмережах:

Telegram https://t.me/sumy0542

Instagram https://www.instagram.com/0542.ua/

Facebook https://www.facebook.com/0542inua