Очільник деокупованого підрозділу ДСНС з Миколаївщини Володимир Кушнір розповів, як працювали рятувальники під час окупації Снігурівки.

Спогади рятувальники опублікувало Головне управління ДСНС на Миколаївщині.

Згадки про перший місяць війни для Володимира Кушніра, начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, ще досі болючі. Обстріли, які не вщухали ні в день, ні вночі, пожежі та руйнування, загибель людей.

- Після одного з наймасованіших авіаударів по місту, пам'ятаю, був просто жах. Там горить, там люди кличуть на допомогу, бо когось привалило, в сусідньому дворі лежить чоловік, який загинув. Тоді до ліквідації наслідків обстрілу, від якого постраждала ледь не вся вулиця, залучався весь особовий склад підрозділу, - розповів Володимир.

А за кілька днів рідну Снігурівку захопили ворожі війська.

- Коли окупанти зайшли в місто, вони майже одразу “вломились” і до нашої частини. Спочатку це були грубі, нахабні та дуже озлоблені військові. Я тоді подумав, що все - це кінець! Але, їх швидко змінили. Легше від цього звісно ж не стало, але з іншими вдавалось говорити, щоб не чіпали особовий склад. Я ж офіцер і на мене дивиться весь особовий склад, мої діти, моя родина. Тож схибити я не мав права, - згадує Володимир.

Окупанти пробули в підрозділі близько чотирьох днів, за цей час на адресу рятувальників ледь не щодня лунали погрози розправи, хлопцям не давали виконувати завдання за призначенням, робити свою справу — боротись із вогнем та допомагати місцевим мешканцям.

- Одного разу ми хотіли вивезти пожежний автомобіль на підконтрольну Україні територію. Придумали легенду, та пішли до окупантів. Ті, не дозволили, бо як віддати майно, яке можна розграбувати?! На додачу ще й пригрозили, що якщо ще раз прийдемо - розстріляють, - каже Володимир Кушнір.

Свою родину йому довелось вивезти майже одразу, адже розумів, що не зможе нормально працювати, постійно переживаючи за дружину та дітей. 

Також довелось вивести особовий склад, який розподілили по підрозділах області, де всі й працювали до звільнення Снігурівської територіальної громади.

З першого дня, як наші Збройні сили України звільнили Снігурівщину, особовий склад частини чекав коли зможе повернутись додому, до рідного підрозділу і працювати.

- Коли ми зайшли до частини - то був жах. росіяни ж, вибачте, як свині — де жили, там і смітили. Вікна вибиті, дах пошкоджений, всюди безлад. Перше чергування пам'ятаю як зараз, холодно, адже вікон немає, а це був листопад місяць, вітер гуляє і по спальних кімнатах, і по гаражу. Та головне, що ми вже були вдома, ми могли працювати і допомагати людям!”, - резюмує розповідь керівник 24 державної пожежно-рятувальної частини Володимир Кушнір.

Нагадаємо, на Снігурівщині, на протитанковій міні підірвався автомобіль Ford Transit, на якому їхали двоє чоловіків.