У селі Вільне Криворізького району 25 травня 2023 року попрощалися з захисником України - молодшим сержантом Олександром Приходченком.

Як повідомляє сайт 0564.ua, у жалобній церемонії, яка відбувалась у центрі села, взяли участь рідні, друзі, побратими, колеги та односельці Олександра.

Вони пригадали земний шлях загиблого Воїна:

Олександр Приходченко народився 31 серпня 1983 року. Навчався у криворізькій школі № 107, згодом у гірничому технікумі та гірничому фаховому коледжі Криворізького національного університету. Працював у будівельній компанії. Разом з дружиною та дітьми мешкав у с.Вільне на Криворіжжі.

Під час вторгнення росії в Україну Олександр з честю став на захист рідної землі.

Молодший сержант Олександр Приходченко, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув 28 лютого 2023 року в бою на Луганщині.

Чин відспівування загиблого Героя здійснював настоятель місцевої релігійної громади великомученика і цілителя Пантелеймона - протоієрей Православної Церкви України Сергій Коваленко.

Після відспівування отець Сергій звернувся до учасників жалобної церемонії з промовою, сказавши:

"Завжди біль і сум огортають наші серця, коли ми прощаємось з тими, кого любили, знали, спілкувалися, шанували... І тим більше шану і подяку ми висловлюємо нашим захисникам. Бо, як говорили ще в давнину святі отці, той, хто віддав себе на служіння воїном, стає, наче, янголом. І сьогодні, коли ми молимось за душу спочилого воїна Олександра, ми молимось за душу ангельську, яка отримує ангельський чин і знову продовжить захищати нашу країну до повної перемоги над ворогом, який бажає загарбати нашу землю, знищити все, що називається українським.

Олександр міг би уникнути цього, як деякі інші люди, які кажуть "ми не бажаємо воювати, ми не бажаємо захищати"... аж доки це не торкнеться їх особисто.

Та він не чекав цього. Він пішов на передову, щоб захищати близьких, рідних, знайомих, - усіх тих, з ким пов'язувало його серце і життя на цій землі. І тим більшу шану ми мусимо віддати цій Людині, яка не побоялася, яка віддала честь і борг своїй Батьківщині, Вітчизні, пращурам, які сьогодні з неба поряд з ним закликають до перемоги, моляться за всіх нас з вами, щоб ми отримали довгоочікуваний Мир і Волю.

Дуже важливо, щоб ми не забували про це...

Воля має божественне походження... Тому недаремно воїни говорять, що йдуть боронити волю нашу, як боронять її ангели.

Тож нехай ангельська душа воїна Олександра, перебуваючи в оселях святих, що можна сказати з твердістю і впевненістю, продовжує молити за нас. А ми з вами отримуємо ще одного Захисника і Поборника, згадуючи ім'я якого, можемо отримати на землі допомогу і свободу.

Нехай Господь дарує усім нам добру пам'ять, незабутню, про його душу.

Вічна пам'ять, вічний спокій!".

Слова смутку і вдячності адресувала рідним загиблого Воїна заступниця Лозуватського сільського голови Зоя Завгородніх.

"Щоразу неможливо знайти слова, аби висловити невимовний біль, щоб висловить усю ненависть до нашого ворога, щоб висловити слова підтримки усім тим, хто знав нашого Захисника, нашого Героя!

Мабуть, найбільше, що ми можемо з вами зробити, це залишити у своєму серці і своїй пам'яті світлий і добрий спомин про ту людину, яка жила поруч з нами, яка ходила тими ж дорогами, яка виховувала своїх дітей, дбала про свою родину, вила сімейне гніздечко...

Низький уклін вам, дорогі батьки і величезна вам дяка за мужнього сина, патріота нашої Держави!

Щирі співчуття вам, шановна пані Оксано, і вашим дітям.

Ви завжди пишатиметеся своїм чоловіком, діти - батьком, батьки - сином. А ми будемо пам'ятати кожного, хто загинув у цій війні - і безневинно, і тих хто захищав, стояв на рубежах нашої Держави", - сказала посадовиця, закликавши вшанувати пам'ять Олександра і усіх загиблих українських воїнів хвилиною мовчання.

Представник військового караулу вручив дружині загиблого синьо-жовте знамено і нагороду, якою Олександра відзначено посмертно міською владою Кривого Рогу - "За заслуги перед містом ІІІ ступеню".

Після прощання у центрі села жалобна процесія вирушила до місцевого кладовища, проводжаючи в останню путь свого земляка, який загинув, захищаючи Україну і українців.

Вічна пам'ять Герою!