Журналісти сайту 0372.ua вирішили самостійно подолати один з тих туристичних маршрутів, які ми рекомендували своїм читачам у попередніх матеріалах.

Минулої пʼятниці сайт 0372.ua поділилися з вами черговою добіркою цікавих місць на Буковині, які варто відвідати у вихідні:

Скелі, хребти і печерний монастир - куди поїхати на Буковині у вихідні

У вихідні журналісти сайту вирішили самостійно прокласти маршрут до однієї з памʼяток природи, про яку розповідали. Тепер хочемо поділитися своїм досвідом пішої мандрівки, аби він став вам у пригоді.

Отже, ми спочатку вирішили сходити на перевал Німчич. Але потім плани трошки змінилися, тож довелося їх скорегувати. Але про все по черзі.

Для того, аби потрапити на перевал, спочатку треба доїхати автобусом від центрального автовокзалу Чернівців до Вижниці. Автобуси ходять досить часто, їхати близько 2 годин. Квиток коштує близько 150 грн

У Вижниці прямо на автовокзалі ми взяли таксі, яке довезло нас до села Виженка, а точніше до закинутого пансіонату “Зелені пагорби”. Ця поїздка нам обійшлася у 130 грн.

Підпишіться на наш Viber

А далі почалося найважче - довга піша мандрівка.

Від закинутого пансіонату ми вирушили дорогою вверх аж до розвилки, на які дорога ліворуч веде до водоспаду Лужки, а праворуч - до перевалу Німчич. Дорога до перевалу веде вгору, тож шлях туди може зайняти близько 40 хвилин. Все залежить від індивідуальних можливостей та витривалості.

Але дорога від розвилки до перевалу варта того, аби на ній трохи затриматись. Адже з обох боків вас оточує ліс на схилах, який восени набуває надзвичайної краси. По обох боках дорога засипана опалим листям. Тому вже там можна зробити гарні світлини.

Коли ми піднялися до перевалу, охоронець сказав нам, що прохід туди зараз закритий, оскільки там тривають роботи. Але замість цього ми можемо піднятися до Протятих Каменів. Тому ми вирішили сходити саме до цієї локації.

Від перевалу до Протятих Каменів йти ще хвилин 30-40. Там досить крутий підйом вверх, тому швидко підніматися буде складно. довжина маршруту від перевалу Німчич до Протятих Каменів - 4 км 500 м.

Так, від входу на перевал ми повертаємо ліворуч і йдемо дорогою, по обох боках якої стоять різні стенди з цікавими фактами про місцеву природу та історію. Ліворуч від цієї дороги є ресторан і сувенірна крамниця. Спочатку ця дорога засипана гравієм, потім починається крутий підйом, вимощений плитами. 

Далі йти дорогою, засипаною камінням і листям. Круті спуски чергуватимуться з відносно рівними проміжками. Йти треба постійно прямо, нікуди не звертаючи. 

Тут теж варто озиратися навкруги, щоб не пропустити дивовижні карпатські краєвиди - схили, гори, будиночки, пасовиська з кониками й корівками. Коли ми піднімалися до Протятих Каменів, по дорозі зустріли чимало туристів, які вже поверталися назад. Тому періодично уточнювали у них, чи правильно ми йдемо. Тому там в принципі важко заблукати, адже доріг там небагато, та й люди завжди є.

Дорога врешті-решт, привела нас прямо до Каменів. Фактично вона ними і закінчується. Ці дивовижні скелі не просто так мають свою назву. Все через те, що вони мають наскрізні дірки, які ніби хтось просвердлив. Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковику. 

На самих скелях у той день, коли ми туди дістались, було кілька груп туристів. Переважна більшість з них приїхала туди своїм транспортом. Також слід зважати на те, на самих скелях сильний і холодний вітер. Тому якщо вирушите в цю пору року, варто вдягатися тепло. А ще обирайте комфортне взуття з неслизькою підошвою.

Серед інших речей, які знадобляться в мандрівці - питна вода, їжа, павербанк і шнур, щоб підключити до нього телефон. А ще зважайте на те, що там погано ловить мобільний звʼязок та інтернет - нас врятувало те, що була картка Київстар.

Відтак, коли ми добрели до самих скель, то походили там, роздивилися їх з усіх боків, пофотографувалися. Посиділи на камінні, підстеливши куртки, перекусили і вирушили назад.

Що до часу, який ми витратили на підйом. У Вижниці ми були о 12 годині. А вже о 15 годині ми почали спуск зі скель тією ж дорогою, що й підніматися. Ми вирішили не затримуватись довго, скільки зараз рано темніє. До того ж треба було встигнути на автобус від Вижниці до Чернівців. І бажано ще було в автобусі сісти, бо ноги після мандрівки були, мʼяко кажучи, сильно втомлені.

Підпишіться на наш Telegram

З приємного - спуск вниз займає значно менше часу, ніж підйом. Аби дійти до того місця, куди нас довезло таксі в селі Виженка, нам знадобилося близько 30 хвилин. Щоб доїхати до Вижниці, ма зателефонували тому ж таксисту, що й привіз нас сюди. Це нам обійшлося в 150 грн квиток від Вижниці до Чернівців коштує 130 грн.

Ви спитаєте - чи варто взагалі долати такий складний шлях, щоб побачити якісь скелі? Ми відповімо: точно варто. Адже ця мандрівка ще раз нагадує: яка ж прекрасна природа України, скільки тут ще цікавих місць, які варто побачити, і скільки всього ми ще не знаємо про свою країну.

Під час походу ви побачите краєвиди, від яких перехоплює подих. Отримаєте візуальну насолоду, ваші вуха відпочинуть від міської метушні, а легені отримають високу концентрацію чистого повітря. І отриманого “заряду” від природи вам вистачить, як мінімум, на весь наступний робочий тиждень.