«Яка, до бісової матері, комуністична власність?» – можуть подумати наші читачі, прочитавши заголовок до цього матеріалу. Але все вірно: саме комуністична. Виявляється, навіть під час того, як в Україні, здається, вже завершують процес декомунізації, в нас, на Чернігівщині, досі знаходять комуністичну власність. Й мова не про якісь умовні пам’ятники Сталіну, що колишній голова райкому дід Коля зарив в себе на подвір’ї… Ні, мова, в даному випадку йде про квадратні метри. Понад тисячу квадратних метрів, якщо бути точним.

Що?!

Відповідь на це логічне питання проста, й, одночасно, не дуже. Коротка версія звучить так: «Комуністична партія України».

Більш розгорнуту розповідь потрібно почати з 2014-го року, коли, після Революції Гідності та початку україно-російської війни, фракцію КПУ у Верховній Раді розпустили. Пізніше, у 2015-му, партії заборонили брати участь у виборах. Й справа перейшла у суди.

Тож нашим шановним читачам (та й нам, якщо чесно), могло б здатися, що історія компартії давно у минулому. Але, насправді, весь цей час справа про заборону КПУ перебувала у судах й остаточно компартію заборонили лише 27 липня 2022 року. Так, вже під час повномасштабного вторгнення й вже після того, як очільник партії Петро Симоненко втік до… Росії. Саме 27 липня минулого року набрало законної сили рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, який заборонив діяльність КПУ.

Добре, але про які квадратні метри йшлося?

Як ви пам’ятаєте, Комуністична партія України мала розгалужену мережу відділень по всій країні, й в її власності перебувала значна кількість майна. Тому, крім заборони самої партії, Восьмий апеляційний суд також постановив:

«Передати майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави».

Але тут не обійшлося без такого собі «але»: заборона партії тривала довгих сім років (деякі українці за цей час встигли не тільки народитися, а й відходити в садок та закінчити перший клас), й що «справа пахне керосином» було зрозуміло ще тоді, у 2015-му.

Тому, наприклад, 30 липня 2015-го року Семенівська районна організація КПУ прийшла до київського нотаріуса, аби оформити дарування квартири на 43,3 квадратних метри, на користь столичної благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення».

Навіщо київським благодійникам квартира на прикордонні Чернігівщини? Все стає зрозуміло, якщо подивитися, хто очолює благодійну організацію. А очолює її Андрій Петрович Симоненко – син біглого голови КПУ Петра Симоненка.

Тому зараз, коли КПУ заборонили й держава, нарешті, може повернути собі майно, що належало цієї партії, міністерству юстиції доводиться добиватися цього права через суд.

Суди, як ви вже зрозуміли з цієї історії, це довго. Наразі судом скасований лише один договір дарування – у Харківській області, але навіть це одненьке рішення поки що не набрало законної сили, адже в іншої сторони не сплив час на оскарження. Тому, під час судового розгляду міністерство юстиції просить накладати на майно арешт:

Олександр Банчук, світлина «Трансперенсі Інтернешнл Україна»

- У 2023 році Мін’юстом подано 123 позови до Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що стосуються визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна (будівель, квартир, нежитлових, офісних приміщень, земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна), – розповів нам заступник міністра юстиції Олександр Баланчук .

У вказаних судових справах Мін’юстом подані заяви про накладення арешту на нерухоме майно КПУ та заборони вчиняти з ним будь-які реєстраційні дії. За даними мін’юсту, наразі арешт накладений на 130 об’єктів компартії по всій Україні.

Так скільки ж тієї нерухомості?!

Терпіння. Ми вже підходимо до цього. Отже, у Чернігівській області під арешт потрапили 18 квартир, три нежитлових приміщення (в якості офісів вказано лише одне з них, але, підозрюємо, офісами були усі) та одна 1/50 частка нежитлової будівлі площею 49,4 квадратних метри (вся будівля має площу 2468,4 квадратних метри, а 49,4 квадратних метри – це саме 1/50 її частина). Загальна площа арештованих квартир – 750,8 квадратних метри, нежитлових приміщень – 352,2 квадратних метри. Тобто, всього державі можуть повернутися 1103 квадратні метри нерухомості. 

Втім, маємо пам’ятати, що остаточні рішення будуть приймати суди. Й скільки вони ще триватимуть та коли комуністична власність повернеться державі – поки що сказати складно.

Сєргєй Карась

Чернігівська медіа група