Сайт 0372.ua продовжує рубрику “цікаві факти про відомих чернівчан”. 

У минулі вихідні ми поділилися з вами добіркою цікавих фактів про пʼятьох відомих чернівчан минулого:

Що варто знати про відомих чернівчан - добірка цікавих фактів

Помітили, що матеріал вам “зайшов”, тому вирішили рубрику цю продовжити і розповісти про ще пʼятьох відомих особистостей нашого міста. 

Роза Ауслендер

Німецько-австрійська поетеса єврейського походження народилася 11 травня 1901 року. Писала німецькою та англійською мовами. Дитинство провела на Буковині, котра пізніше стала мотивом її поетичної лірики. 

Вивчала філософію на Етичному семінарі Фрідріха Кеттнера у Чернівцях, потім у Відні. 

Разом з майбутнім чоловіком Ігнацем Ауслендером переїхала до США. Видавала газету «Westlicher Herold», працювала редакторкою, публікувала статті та есеї в німецькомовних часописах Америки. Отримала американське громадянство. Перші вірші опублікувала в Нью-Йорку в 1928 році. 

Але повернулася в Чернівці, щоб доглядати за хворою матір'ю, і прожила тут, втративши громадянство США. 

За підтримки земляка, відомого поета Альфреда Маргул-Шпербера, випустила в Чернівцях першу книгу віршів «Веселка» («Der Regenbogen»), проте значна частина накладу загинула при окупації міста німецькими військами.

В 1941–1944 роках знаходилася в Чернівецькому гетто, де познайомилася з Паулем Целаном (про нього читайте в нашому минулому матеріалі). 

В 1946 повернулася в США, знову отримала американське громадянство. У 1967 переїхала у ФРН.

Пізніше страждала важким артритом, не могла самостійно писати і диктувала свої вірші. Померла у будинку престарілих єврейської громади Дюссельдорфа.

Зручний формат новини у нашому Telegram 

Кароль Мікулі

Композитор, концертуючий піаніст, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За національністю - напіврумун, напіввірменин із роду Аксанянів. Народився у Чернівцях 20 жовтня 1819 року.

Першим учителем музики Кароля була його мати. Подальшою музичною освітою опікувався польський концертуючий піаніст-віртуоз Ф.Кольберг, який за домовленістю з батьками Кароля переїхав у Чернівці для виховання музичного таланту їх сина та Фридерік Шопен, у якого навчався три роки Кароль у м. Парижі.

У 1858 р. композитор отримав офіційне запрошення очолити Галицьке музичне товариство у Львові, зусиллями якого була відкрита одна із перших консерваторій у Європі. 

Мікулі - автор численних різножанрових музичних творів: мазурок, вальсів, полонезів, пісень, етюдів, балад. Ним підготовлені та надруковані збірки «Armenian» (Вірмени), «48 румунських національних арій» в обробці для фортепіано, «10 п’єс для фортепіано», до яких увійшли народні танці - аркан, гайдук, волошка, гуцулка, які записані композитором у гірській місцевості буковинського краю. 

Великий успіх мала його приватна школа музики і співу, яку він заснував 1887 році після відставки з усіх постів у Галицькому музичному товаристві. 

Чіпріан Порумбеску

Основоположник румунської класичної музики народився у 1853 році в селі Шепіт, нині Путильського району в родині православного священика і письменника польського походження Іраклія Голубовського, який у 1881 році змінив своє прізвище на Porumbescu (з румунської голуб перекладається як porumbei). 

З дитинства хлопчик мав велику схильність до музики та народних пісень, тому спочатку батько сам навчав його музичної грамоти. Справжній талант до музики у шестирічного Чіпріана першим відкрив відомий композитор та скрипач Кароль Мікулі, який приятелював з його батьком, часто відпочивав, знайомився з місцевими традиціями, фольклором, записував його, пробуджував інтерес до музики у допитливого хлопчини. Він нього отримав Чіпріан перші уроки гри на скрипці. 

Початкову освіту Чіпріан Порумбеску отримав в селі Ілішешти поблизу Сучави. А потім уже закінчив цісарсько-королівську державну гімназію у місті Сучава, де найулюбленішим предметом для нього була музика.

Чіпріан Порумбеску записував народні циганські пісні. І ті мотиви простежуються у його композиціях. Їх часто виконував хор семінаристів, яким диригував сам Чіпріан.

В 1873 році він приїжджає до Чернівців і вступає до богословської семінарії, де вивчає церковну музику. Семінарія була перетворена в теологічний факультет щойно відкритого Університету. І тут на його життєвому та творчому шляху дуже важливу роль відіграв Сидір Воробкевич, від якого отримав перші уроки гармонії та музичної теорії. 

У Чернівцях композитор-початківець склав свої перші музичні твори.

У зовсім молодому віці як для такої серйозної посади, працював диригентом хорового товариства та керівником робітничих хорів у Чернівцях. В цей період Чіпріан стає відомим диригентом, композитором і поетом.

За своє коротке життя (29 років) маестро написав понад 250 музичних творів, які виділялися мелодикою, яскраво вираженим національним колоритом. У музичній спадщині композитора, крім пісень, є оперети, інструментальні твори, романси, балади, хори та музика для драматичного театру, церковна, камерна, інструментальна музика, які принесли йому світове визнання.

Осип Безпалко

Український громадський політичний діяч народився в міщанській родині 13 травня 1881 року у Чернівцях. Навчався у Чернівецькій німецькій гімназії.

Був співредактором газети “Буковина”. Редагував суспільно-політичний часопис українського вчительства в Галичині і Буковині “Промінь”.

Працював учителем у Вашківцях, селі Нові Драчинці Кіцманського повіту, селі Кам’янка Серетського повіту, Глибока, Чернівцях.

Увійшов до керівного складу Української соціал-демократичної партії Галичини і Буковини. Був обраний до крайового керівного органу (екзекутиви) Буковинської соціал-демократичної партії Буковини (об’єднаної) і тоді ж очолив крайову профспілкову організацію. Потім очолив Українську соціал-демократичну партію Буковини і того ж року заснував газету „Борба”.

Брав активну участь у революційних подіях осені 1918 р. на Буковині. Був призначений бургомістром Чернівців. Брав участь у захисті ЗУНР і УНР. Був міністром праці у чотирьох українських урядах, боровся за єдність ЗУНР і УНР.

Викладав німецьку мову в Українській сільськогосподарській академії та Українському техніко-господарському інституті у Подебрадах, вів заняття у Карловому університеті в Празі, де захистив докторську дисертацію. З 1935 по 1945 рр. викладав німецьку мову в у Подебрадах.

18 червня 1945 був арештований у Подебрадах опергрупою відділу контррозвідки “Смерш” („Смерть шпионам”) першого Українського фронту і того ж дня доставлений у Лук’янівську в’язницю в Києві. 17 серпня 1945 після допитів звинувачений у контрреволюційній і антирадянській діяльності й засланий на пʼять років у концтабір у Казахстані, де й загинув.

Євзебій Ліпецький

Художник народився в селі Вербівці 5 червня 1889 року. Був живописцем, графіком, театральним художником, реставратором та педагогом.

Навчався коштом Буковинського релігійного фонду в Баварській академії художніх мистецтв. Після цього продовжив студії у Віденській академії художніх мистецтв. Потім працював художником у Віденському військовому географічному інституті. Від 1918 жив у Чернівцях. Викладав малювання і каліграфію в місцевій українській гімназії. При Народному домі мав студію-майстерню.

З приходом радянських військ виїхав до Німеччини, де спочатку перебував у таборі українських переміщених осіб «Леопольд Касерне» в м. Байройт. 18 червнЯ 1970 року Ліпецький помер у м. Байройт, ФРН.

Липецький малював портрети, пейзажі, декорації до вистав, реставрував стінописи (Почаївська лавра, Крехів, монастир “Хрещатик”) і книжки. У вирі подій частина його робіт є втраченими або загубленими.