Осінь – це одна з найкращих пір року для відпочинку на природі, зокрема в парках, заповідниках та загалом у мальовничій місцевості Чернігівщини. Адже всюди, де є різноманітні дерева, восени стає неймовірно гарно та відкриваються ті пейзажі, які влітку ну ніяк неможливо побачити. Серед цілої низки неймовірної краси парків та місць відпочинку на Чернігівщині ми пропонуємо вам відвідати дендропарк «Тростянець», парк природи «Беремицьке» та мальовниче селище Седнів. І ось чому.

Дендропарк «Тростянець»

Цей парк, розташований в однойменному селищі на Чернігівщині, має загальнодержавне значення та визнаний пам’яткою садово-паркової архітектури середини XIX століття.

Його історія походить з 1834 року, коли його добудували за сприяння мецената Івана Скоропадського, який надихався французьким ландшафтним парком Ротшильда. Перші дерева тут висадили навколо каскаду ставків, що розділяли територію на дві частини, але саджанці не прижилися. Тоді Скоропадський вирішив створити власний розсадник на території парку. Друга спроба висадки дерев була вдалою. Згодом сюди почали завозити рослини з різних куточків України та світу. Були екзоти з Латвії, Франції, Криму, Росії, Києва, Харківщини.

На жаль, після смерті Івана Скоропадського та особливо після революції 1917 року парк у Тростянці почав занепадати. У 1918 році зруйнували дерев’яну садибу з вежами, яка була зведена на території ще 1833 року, а видовий склад рослин зменшився майже удвічі. Відродження парку ознаменувала передача його в 1951 році у відомство Академії наук УРСР.

План парку був створений садівниками з Петергофа – братами Євстигнєєвими. Його загальна площа сьогодні становить понад 200 гектарів. Близько 10 гектарів займають ставки. Їх тут чотири: Безіменний, Лебединий, Куциха і Великий. Останній вважався композиційною віссю парку.

Обійти весь парк за день нереально, тому ось вам кілька цікавих локацій, які точно варто відвідати: Лебединий став, тисова галявина, галявина кедрів, «Вестибюльна» галявина, галявина велетенських туй, галявина «Вісім братів», галявина «Три сестри», модринова алея, «Швейцарська ущелина», «Колона смутку».

Одним словом, це чудове місце для сімейного відпочинку та єднання з природою будь-якої пори року, але особливо восени. Сюди можна приїхати на прогулянку, пікнік та погодувати місцевих лебедів. Територією парку організовуються екскурсії. А ще він може стати чудовою локацією для фотосесії. Окрім цього, неподалік Тростянця розташовано Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Сокиринський архітектурно-парковий комплекс, Густинський Свято-Троїцький монастир часів бароко, куди також за можливості можна заїхати та розширити свій кругозір.

Парк природи «Беремицьке»

Цей парк у порівнянні з «Тростянцем» зовсім молодий. Йому ще немає й 10 років, адже відкрили парк для відвідувачів у жовтні 2017-го. Проте і за цей час він встиг здобути неабияку популярність серед жителів північного та столичного регіонів.

Він є першим недержавним природоохоронним об’єктом в Україні, що взаємодіє і бере участь у реалізації проєктів європейських фондів та національних парків, зокрема входить до мережі Rewilding Europe. Тут займаються збереженням і комплексним вивченням унікальних природних комплексів Придесення. На території парку облаштовано туристичні маршрути для проведення оглядових і тематичних екскурсій. Також тут є мінізоопарк, стайні, музей диких котів, вольєри для тварин, будиночки зі зручностями, наметовий кемпінг та зона для пікніків. Тобто все для неймовірного відпочинку на природі поряд з тваринами, які почуваються як удома. Особливої уваги заслуговують птахи даної території: через парк проходять міграційні шляхи багатьох видів птахів, що доповнюються постійно проживаючими стійкими популяціями. За ними дуже цікаво спостерігати зі свого будиночка чи намету.

Задоволення від споглядання природи – це те відчуття, яке в «Беремицькому» хочуть подарувати його відвідувачам. Головна мета парку – зробити подорожі в природу комфортними, цікавими та пізнавальними, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу.

Седнів

Однією з головних переваг Седнева є розташування лише у 20 кілометрах на захід від Чернігова. Сюди варто приїхати, аби відпочити на просторах мальовничої природи, розбити намет на березі річки Снов. Окрім природного потенціалу тут є й визначні всеукраїнські історичні пам’ятки, які роблять Седнів важливим культурним ядром Чернігівщини.

Майже всі седневські пам’ятки розташовані недалеко одна від одної, а тому вам буде легко оглянути цікаві місця за один день. Сучасна назва Седнева закріпилася у XVI столітті, коли він став значним козацьким містечком. Територія Седнева згадується ще у 1068 році у «Повісті временних літ» як місто-фортеця Сновськ. Тут, за згадками, чернігівський князь Святослав здобув першу перемогу над половцями. За словами істориків, наприкінці XVII століття Седнів перейшов у володіння козацьких старшин Лизогубів та став важливим козацьким містом.

Про яскраві часи козацтва у Седневі нагадує Кам’яниця Лизогубів, виконана в яскравому оборонному стилі, із двох’ярусною баштою з зубцями та контрфорсами. Кам’яниця – одна з найстаріших кам’яних будівель Придніпров’я. Також з цією родиною пов’язана й Воскресенська церква – усипальниця Лизогубів. Церква збудована аж у 1690 році. В одному з підземних приміщень були похоронені члени сім’ї, пізніше їх перепоховали біля храму. Про Лизогубів у Седневі нагадує ще й садиба Лизогубів, збудована у XIX столітті та оточена великим (22 га) парком.

Важливою архітектурною родзинкою Седнева є й Георгіївська церква, збудована наприкінці XVIII століття. Туристам варто знати, що саме в цій церкві знімали одну зі сцен відомого фільму «Вій» за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя

Хто ж полюбляє фотографуватись, тим точно варто прийти на схил високого пагорба над річкою Снов до альтанки Глібова. Її тут побудували в першій половині ХІХ століття. Вона є складовою частиною парку садиби Лизогубів, а назву свою отримала від імені відомого українського поета Леоніда Глібова, який гостював у Лизогубів і любив відпочивати в цій альтанці. Саме тут, за місцевими переказами, народився вірш Глібова, що сприймається вже як народна пісня: «Стоїть гора високая, Попід горою гай, гай… Зелений гай, густесенький, Неначе й справді рай…»

P. S. Подорожуйте Чернігівщиною та відкривайте для себе все нові й нові місця. Наш регіон цього вартий!

Текст: Іван Конашевич