Шлях загиблого героя від водія-експедитора до добровольця ЗСУ. 

Олександр Попадюк народився 7 квітня 1975 року в селі Тисовець Великокучурівської громади нині Чернівецького району. Після закінчення професійно-технічного училища в Глибоці відслужив строкову військову службу.

Коли повернувся з армії почав працювати у вагонному депо, потім на цегельному заводі, а згодом водієм-експедитором. Захоплювався роботою «важкої» техніки, мав три великих автомобілі. Олександр був одружений, мав сина й доньку. 

Коли почалось  рашистське вторгнення 24 лютого 2022 року, Олександр добровільно приєднався до ЗСУ. Родині повідомив, що йде зупиняти окупантів на сході, щоб вони не дійшли до його родини на заході. Служив солдатом військової частини А 4056, 68-ї окремої єгерської бригади Збройних Сил України.

2 травня 2022 року, під час бойового завдання між Мар’їнкою та Кураховою на Донецькому напрямку, Олександр отримав важке поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Попри те, що лікарі цілу ніч боролися за його життя, він помер 3 травня на 47 році в лікарні міста Дніпро. Поховали Героя з військовими почестями 7 травня 2022 року в селі Червона Діброва Глибоцької громади на території православної церкви.

Читайте також:

• Воїн з Буковини Руслан Коломієць отримав нагороду від Валерія Залужного "За збережене життя"

Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз

Найактуальніші новини читайте у нашому Viber (новини Чернівців)