Врожай вирощений та зібраний під обстрілами: звідки до Запоріжжя везуть овочі та ягоди, - ФОТОРЕПОРТАЖ



У Запоріжжі на ринках цього року немає овочів, фруктів та ягід з Мелітополя, Водяного чи Кам'янки-Дніпровки. Ці населені пункти завжди вважались ледь не головними "постачальниками" овочів та фруктів не лише для Запорізької області, а й всієї країни. Нині вони перебувають в тимчасовій окупації, тому до Запоріжжя городину везуть із сусідніх - Марганцю, Нікополя, Червоногригорівки та, навіть, з сіл Донецької області.

Як вирощують під обстрілами та за скільки продають - далі в репортажі 061.

На годиннику 6:20 ранку, святкова неділя, але на "Критому ринку", що в самісінькому центрі Запоріжжя, все кипить робота. Підприємці розвантажують товар, облаштовують свої робочі місця та діляться новинами.

"Вночі обстріли були. Як тільки почули, то одразу пішли ховатись. Кожного дня стріляють. Чи прийдемо завтра … важко планувати. У нас ввечері люди не ходять по вулицях, як в Запоріжжі. В 17:00 годині вже на вулиці майже безлюдно. Вдома сидять всі, бо страшно. По нас не ракетами б'ють, а "Градами", - розповідає Ольга. Вона приїжджає до Запоріжжя із Марганцю.

Зараз торгує полуницею, потім, коли її сезон скінчиться, буде продавати малину. Говорить, що раніше ще був сезон черешні, але в цьому році вся померзла.

Поки говоримо вона допомагає розвантажувати ящики з ягодами. Ті, що дрібніше, продаватиме по 50 гривень за кіло. Найдорожча ягода, яка в неї є, коштує 70 гривень.

"Вирощуємо під обстрілами. В цьому році важко з ціною - погода заважає. Дощі сильні і часті, люди викидають врожай, бо гниє", - каже вона.

Неподалік від неї, торгує овочами та фруктами родина з Токмака.

"У квітні минулого року приїхала до Запоріжжя. Речей майже не брала, бо думала, що війна не буде довгою. Ми з чоловіком працювали в Польщі. Хотіли переїхати туди на деякий час. Приїхали додому на тиждень і почалась війна. Тож, довелось не в Польщу їхати, а до Запоріжжя", - розповідає Діана.

Вдома в неї залишилось мама. Жінка розповідає, що двічі поверталась аби її забрати.

"Дуже складно було туди доїхати. Але мама не хотіла будинок залишати. Зараз вона дуже жалкує, що не виїхала. Світла немає, другий рік без газу, окупанти приходили з обшуками двічі. Розмови телефонні всі прослуховуються, тому говоримо обережно. Рідко говоримо. Дуже хвилююсь за неї. Там дуже тяжко їм живеться. Але і ми тут як безхатьки. В тебе все є, а ти без нічого", - додає переселенка.

Діана нині живе в гуртожитку, знайомі допомогли знайти роботу та ринку.

"Їздимо на ринок кожного дня. Овочі купують. У нас місцева городина - огірок з Григорівки", - додає Діана.

Вона каже, що дуже часто плаче і згадує дім. Мріє про те, що повернеться додому та обійме свою маму.

Директор КП "Критий ринок" Камран Тахмазов розповідає, що зараз на ринок потроху почали повертатися підприємці.

"За півтора місяці, саме стільки часу я тут працюю, нам трошки вдалось реанімувати ринок та повернути назад підприємців, які пішли з ринку", - говорить.

Як виявилось, хтось пішов з ринку через війну, а хтось - через погані умови праці.

"Ми в першу чергу відремонтували дах в павільйоні. Були дощі, дах постійно протікав, люди скаржились. Ми провели тендер, викликали бригаду і повністю за 2 тижні відновили дах. Зараз замінюємо столи, фарбуємо …. Робимо хороші умови для людей. До складу КП "Запоріжринок" входить 8 ринків. Зараз першим заступником цього підприємства є Олександр Харченко - молодий, амбіційний чоловік. Тож, люди мають повернутися, для цього все робиться", - каже керівник ринку.

Врожай вирощений та зібраний під обстрілами: звідки до Запоріжжя везуть овочі та ягоди, - ФОТОРЕПОРТАЖ, фото-18

За словами Камрана, на "Критому ринку" нині торгують підприємці з Дніпропетровської, Донецької областей та прифронтових громад Запорізької області.

"Люди з-під обстрілів їздять, живуть під обстрілами та вирощують врожай. Ми робимо пільги, просимо повернутись, особливо тих, хто з прифронтових громад", - розповідає він.

Дехто з торговців приїздить на ринок на електричці.

Підприємці говорять, що готові їздити кожного дня, але все залежить від безпекової ситуації.