Не варто публікувати пости про розшук військового.

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України у соціальних мережах можна зустріти безліч постів про розшуки безвісти зниклого військового.

Зазвичай, такі пости публікують родичі військовослужбовця або активісти. До публікацій також додають повне ім’я, прізвище, фото та військову посаду.

У підписах постів зазвичай пишуть: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення".

Пости про розшук військового, Фото - "Нота Єнота"

На перший погляд, такі дії родичів та активістів зрозумілі та логічні. Попри це їх ще можна описати словом - “НЕБЕЗЕЧНІ”.

Журналістка 032.ua поспілкувалася з начальницею пресслужби Львівського ОТЦК та СП, капітаном - Марією Левко, та з’ясувала, чому такі пости та схожі публікації є небезпечними для українських захисників.

Марія Левко зазначила, що схожі пости можуть зашкодити віськовослужбовцям та перемовинам щодо їх обміну. Чому?

Військового можуть вважати цивільним

Перше, про що варто подумати - ворог може не здогадуватися, що у полоні перебуває військовий. Захисника чи захисницю можуть вважати цивільною людину, а публікації персональних даних дає “всі карти” у руки окупантів.

“Особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки”, - додали у пресслужбі.

Інформація - несе загрозу для побратимів полоненого

У пресслужбі Львівського ОТЦК та СП зазначили, що інформація про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон - є прямою загрозою не лише для самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.

Яка інформація є небезпечною для полоненого?

Для військового, який перебуває у полоні може бути вкрай небезпечною інформація про його політичні погляди, військові успіхи, інформація про сім’ю та його близьких.

У пресслужбі військкомату кажуть, що це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.

Що потрібно робити, коли український захисник чи захисниця потрапили до полону?

Якщо ви впевнені або ж сумнівається в тому, що ваша близька людина перебуває у російському полоні, то зверніться з усіма питаннями до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Цей штаб діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України, він об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.

Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,

Контактні номери: +38 (095) 412 74 24 та + 38 (044) 425 12 09.

Такі координаційні штаби працюють у різних областях України: Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Закарпатській та Рівненській.

Також передбачений контактний номер і для тих, хто зараз перебуває за кордоном: +380322295754. Зателефонувати туди можна БЕЗКОШТОВНО.

Де у Львові розташований Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими?

У Львові такий штаб розташований на вулиці Коперника, 17. На другому поверсі у Палаці мистецтв.

Окрім потрібної інформації для родин військових там передбачена юридична та психологічна підтримка.

Матеріал підготовлений у рамках спецпроєкту "Війна за незалежність". 

Читайте також: У ЛОДА прокоментували масштабний склад гуманітарки на Львівщині, - ФОТО